Местоблюстителем Киевской митрополичьей кафедры избран митрополит Черновицкий Онуфрий

[Руслан Остров]

В связи с медицински удостоверенной невозможностью для Блаженнейшего митрополита Киевского и всея Украины Владимира осуществлять исполнение обязанностей Предстоятеля Украинской Православной Церкви, в чем члены Синода лично убедились, посетив Его Блаженство в больнице, Синод принял решение о необходимости избрания местоблюстителя Киевской митрополичьей кафедры.

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть это изображение]

24 февраля 2014 года в Киеве состоялось заседание Синода Украинской Православной Церкви. Председательствовал на заседании, в соответствии с Уставом Украинской Православной Церкви, митрополит Одесский и Измаильский Агафангел, старейший по хиротонии постоянный член Синода, сообщает Синодальный информационный отдел РПЦ.
В связи с медицински удостоверенной невозможностью для Блаженнейшего митрополита Киевского и всея Украины Владимира осуществлять исполнение обязанностей Предстоятеля Украинской Православной Церкви, в чем члены Синода лично убедились, посетив Его Блаженство в больнице, Синод принял решение о необходимости избрания местоблюстителя Киевской митрополичьей кафедры.
В соответствии с нормами Устава Украинской Православной Церкви тайным голосованием на должность местоблюстителя избран митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий.
В состоявшемся после избрания телефонном разговоре Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл пожелал митрополиту Онуфрию помощи Божией в несении ответственного служения в трудный для Церкви период, переживаемый ныне украинским народом.
Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий (Орест Владимирович Березовский) родился 5 ноября 1944 года в селе Корытное Вашковецкого, ныне Вижницкого, района Черновицкой области в семье священника.
В 1961 году окончил среднюю школу. В 1962-1964 годах учился в Черновицком техническом училище, затем работал в строительных организациях Черновцов.
В 1966 году поступил на общетехнический факультет Черновицкого университета.
1969 после третьего курса университета был зачислен на второй курс Московской духовной семинарии, которую окончил в 1972 году.
18 марта 1971 принял монашеский постриг. 20 июня того же года монаха Онуфрия рукоположили в иеродиакона, а 29 мая 1972 года — в сан иеромонаха.
В 1980 году был возведен в сан игумена.
28 августа 1984 назначен настоятелем Спасо-Преображенского храма Афонского подворья в селе Лукино (станция «Переделкино» Московской области) . С 28 июня 1985 года — благочинный Московской Троице-Сергиевой Лавры.
На Рождество 1986 года возведен в сан архимандрита.
В 1988 году окончил МДА со степенью кандидата богословия.
С 1988 года — наместник Свято-Успенской Почаевской Лавры, прослужил до ноября 1990 года.
9 декабря 1990 хиротонисан во епископа Черновицкого и Буковинского.
1994 возведен в сан архиепископа, в 2000 г. — в сан митрополита.


ИСТОЧНИК ПРАВМИР

Дополнительно :

22 января 1992 г. отказался подписать обращение архиерейского совещания УПЦ к Святейшему Патриарху Алексию II о предоставлении автокефалии Церкви на Украине

─ Владыка, к сожалению, ни для кого не секрет, что сейчас ведется очень много разговоров о потенциальной возможности отпадения Украинской Церкви от Московского Патриархата. Насколько это, с Вашей точки зрения, реально? И если, не дай Бог, отпадение все же произойдет, то каковы будут его последствия?
─ Я убежден, что у нас нет никаких духовных аргументов в пользу того, чтобы отсоединяться от Московского Патриархата. Самая главная миссия Церкви ― это спасение человеческих душ. В нашей Церкви ― в Русской Православной Церкви ― эта благодать спасения по сей день существует. Чего еще можно большего искать в Церкви? Те люди, которые ищут своего в Церкви, а не Божиего,― они хотят отделения. Если оно совершится, то это будет против воли Божией. Если это произойдет, то я думаю, что на Украине Православие будет в очень большой опасности, и я даже уверен, что оно будет уничтожено.
Митрополит Онуфрий

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ ИНТЕРВЬЮ

Фотография после заседания Синода

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть это изображение]

[Руслан Остров]

Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян у зв’язку з останніми подіями в Україні

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть это изображение]
Преосвященні архіпастирі, всечесні отці, брати і сестри!

Сьогодні наша держава переживає один з найдраматичніших періодів своєї новітньої історії. По всій Україні ховають загиблих під час силового протистояння у Києві. Ще сотні людей перебувають у лікарнях, де продовжується боротьба за їх життя та здоров’я. В цей трагічний для України момент ми підносимо наші молитви за здоров’я поранених та вічний спокій усіх, хто загинув. Також висловлюємо слова глибокого співчуття усім, чиї близькі стали жертвами братовбивчого конфлікту.

В умовах важкого випробування ми маємо зберегти єдину Українську державу та запобігти усім можливим спробам її розділення. Звертаємося до всіх вірних Української Православної Церкви із закликом не піддаватися на провокації та ні в якому разі не підтримувати гасел, спрямованих проти територіальної цілісності України.

Нині, в ситуації особливої соціальної напруги, знов чуємо заклики до радикальних дій, у тому числі і до захоплення православних храмів. Наша Церква вже пережила у 1990-ті роки важке конфесійне протистояння, яке супроводжувалось насильством та захопленням церков. Ми повинні зробити усе від нас залежне, аби не допустити переростання суспільно-політичної кризи в релігійне протистояння.

22 лютого 2014 року «Українська Православна Церква Київського Патріархату» зробила звернення на адресу нашої Церкви із закликом до подолання розділення Православ’я в Україні. Розкол – це болюча рана на церковному тілі, яка потребує лікування. Українська Православна Церква та особисто її Предстоятель Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир постійно докладали зусиль, аби знайти шляхи подолання церковних розділень. І сьогодні ми вкотре заявляємо про свою готовність до діалогу.

При цьому знов і знов наголошуємо, що подолання церковних розколів в Україні має відбуватися виключно на фундаменті православного канонічного права. Будь-які відхилення від церковних канонів є неприпустимими. Також вважаємо хибним будь-яке політичне втручання в процес подолання церковних розділень.

Лікування рани розколу вимагає виважених та продуманих рішень, які не можуть прийматися поспіхом в часи суспільної напруги. Ми маємо спрямувати усі свої зусилля на досягнення миру та стабільності в нашій державі. Наш народ пережив страшну трагедію. І нині головне завдання Церкви – сприяти громадянському примиренню.

Перед нами Прощена неділя, яка відкриває двері до Великого Посту. Так само шлях до відродження миру в нашій державі лежить через примирення. Великий піст – це час каяття і спокутування гріхів. Так само і шлях виходу з суспільної кризи лежить через покаяння та очищення. Якщо ми хочемо, щоб була щасливою Україна, то маємо іти за Христом через виконання Божих Заповідей і жертовного служіння ближньому.

Закликаємо усіх вірних Української Православної Церкви до підсиленої молитви за нашу державу та за багатостраждальний український народ. Будемо просити Господа нашого Іісуса Христа, щоб Він зцілив наші серця від ненависті та агресії і подав нам дар Своєї любові.

«Бог же миру хай буде з усіма вами» (Рим. 15, 33).

24 лютого 2014 року
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра